запорощати
Запороща́ти, -щу́, -щи́ш
гл.
1) О дождѣ: застучать каплями. Дощ у вікно запорощав.
2) Заговорить быстро. На його грізно закричала, залаяла, запорощала. Котл. Ен. III. 59.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запорощати — і запорощити, -щу, -щиш, док., розм. 1》 Почати дрібно, але з силою вдаряти по чому-небудь (про дощ). || Заторохтіти, сиплючись (про дрібні предмети). 2》 перен. Заговорити дуже швидко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запорощати — запороща́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- запорощати — ЗАПОРОЩА́ТИ і ЗАПОРОЩИ́ТИ, щу́, щи́ш, док., розм. 1. Почати дрібно, але з силою ударяти по чому-небудь (про дощ). Важкі краплі запорощали у вікно, а вслід за тим далеко в небі метнулась вогненна блискавиця (Цюпа, Назустріч.. Словник української мови в 11 томах