запоручити
Запоручи́ти, -чу́, -чиш
гл. Поручить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запоручити — Запоручи́ти, запоруча́ти. 1. Запевнити. Однако ж, о скілько тут запоручають, цісар не прийме димісиї ґр. Кальнокого, а се буде для президента угорского міністерства сказівкою, що єму самому треба уступити (Б., 1895, 27, 2). 2 Забезпечити, гарантувати. Українська літературна мова на Буковині