1. Словник української мови Грінченка

запропащати

Запропаща́ти, -ща́ю, -єш

сов. в. запропасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. За твоєю головою запропастила свій вік молодою. Ном. № 9147.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запропащати — див. нищити Словник синонімів Вусика
  2. запропащати — -аю, -аєш і рідко запропащувати, -ую, -уєш, недок., запропастити, -ащу, -астиш, док., перех., розм. Призводити до загибелі; псувати; знищувати. Запропастити вік. Запропастити душу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запропащати — запропаща́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  4. запропащати — ЗАНАПАСТИ́ТИ (призвести до загибелі кого-небудь, до занепаду чогось, зробити нещасним чиєсь життя), ЗАГУБИ́ТИ, ПОГУБИ́ТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ, ЗВЕСТИ́, ЗГУБИ́ТИ, ДОКОНА́ТИ розм., ЗАПРОПАСТИ́ТИ розм., ЗБА́ВИТИ розм., УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ) розм. Словник синонімів української мови
  5. запропащати — ЗАПРОПАЩА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ЗАПРОПА́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПРОПАСТИ́ТИ, ащу́, асти́ш, док., перех., розм. Призводити до загибелі; псувати; знищувати. — І чи ти того свідома, що запропащуєш сама свою будучину? (Коб. Словник української мови в 11 томах