1. Словник синонімів української мови

запропащати

ЗАНАПАСТИ́ТИ (призвести до загибелі кого-небудь, до занепаду чогось, зробити нещасним чиєсь життя), ЗАГУБИ́ТИ, ПОГУБИ́ТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ, ЗВЕСТИ́, ЗГУБИ́ТИ, ДОКОНА́ТИ розм., ЗАПРОПАСТИ́ТИ розм., ЗБА́ВИТИ розм., УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ) розм., ЗНАПАСТИ́ТИ рідко, СПА́КОСТИТИ рідко. — Недок.: занапаща́ти, губи́ти, ні́вечити, плюндрува́ти, зво́дити, запропаща́ти, збавля́ти, гро́бити. — Як угнівається (пан), то знічев'я людину не те, що упосліднить, а й занапастить навіки... (Марко Вовчок); Хто ж, як не він, отой дука прославлений, Сю сироту загубив? (П. Грабовський); (Терпилиха:) Ти у мене одна, ти кров моя: чи захочу я тебе погубити? (І. Котляревський); Скільки талантів, скільки ж то юних ентузіастів зім'яла на моїх очах, знівечила й передчасно загнала в сиру матінку-землю жорстока і безглузда.. дійсність! (П. Козланюк); Вася потихеньку оповідав: — Комар по жадобі й батька рідного згубив, і брата в могилу загнав (О. Ковінька); — Нехай же так важко тобі, як ти знапастив мене! — Тебе і себе, дівчино (Марко Вовчок); Обох зразу облягло несказанне зло. Зло на себе, що так спакощене молоде життя, зло на людей, що допомогли його спакостити (Панас Мирний). — Пор. 1. ни́щити.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запропащати — див. нищити Словник синонімів Вусика
  2. запропащати — -аю, -аєш і рідко запропащувати, -ую, -уєш, недок., запропастити, -ащу, -астиш, док., перех., розм. Призводити до загибелі; псувати; знищувати. Запропастити вік. Запропастити душу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запропащати — запропаща́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  4. запропащати — ЗАПРОПАЩА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ЗАПРОПА́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПРОПАСТИ́ТИ, ащу́, асти́ш, док., перех., розм. Призводити до загибелі; псувати; знищувати. — І чи ти того свідома, що запропащуєш сама свою будучину? (Коб. Словник української мови в 11 томах
  5. запропащати — Запропаща́ти, -ща́ю, -єш сов. в. запропасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. За твоєю головою запропастила свій вік молодою. Ном. № 9147. Словник української мови Грінченка