1. Словник синонімів української мови

запропонувати

ПРОПОНУВА́ТИ (висловлювати комусь пропозицію, побажання з наміром залучити до чогось, допомогти в чому-небудь тощо), ВИСУВА́ТИ (ВИСО́ВУВАТИ рідше) , перев. із сл. пропозицію, ПРОСИ́ТИ, ПРИСОГЛАША́ТИ заст., розм. — Док.: запропонува́ти, ви́сунути, попроси́ти, присогласи́ти. — Я пропоную, щоб ти нікуди не йшов. Ти справді маєш високу температуру (Ю. Андрухович); Мужчини зробили були спробу опиратися і висунули пропозицію просто сідати до столу, тільки зліплені будуть вареники з сиром (Ю. Смолич); Усі вже знали, що Семен просить Мотрю сидіти на віру (М. Коцюбинський); — Вони тут з машиною і будуть вас присоглашать разом їхати в Ковалівку (В. Кучер).

РА́ДИТИ (давати пораду, пропозицію, вказівку тощо), РА́ЯТИ (РА́ЇТИ) розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм., ДОРА́ДЖУВАТИ розм.; КОНСУЛЬТУВА́ТИ (давати консультацію з якогось питання); ПРОПОНУВА́ТИ, ПІДКА́ЗУВАТИ (рекомендувати комусь, як діяти, застерігаючи кого-небудь від чогось). — Док.: пора́дити, пора́яти (пора́їти), нара́яти, нара́дити, дора́дити, проконсультува́ти, запропонува́ти, підказа́ти. Кожний радив, як треба зробити, щоб спіймати бугая, і, як водиться, ті, що радили, самі боялися його ловити (Григорій Тютюнник); Лаврін так і зробив, як йому раяла мати: причепурився, взяв двох старостів та й пішов у Бієвці (І. Нечуй-Левицький); Сава нараджує Маркові гнати корів долом (К. Гордієнко); — Як вам буде тяжко, то спродайте молоді бички! — дораджував Михайло батькові (О. Кобилянська); Марат Нилович охоче консультував хлопців, радив, що і як робити (Ю. Збанацький); — Пропоную нашій веселій Оксанці завжди дбати про те, щоб ніхто не сумував і щоб всі всміхалися (О. Іваненко). — Пор. II. наставля́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запропонувати — док., (задачу) загадати, жм. завдати; (кандидата) порекомендувати; (як зробити) подати думку <�пропозицію>; (виявити ініціятиву) г. заініціювати. Словник синонімів Караванського
  2. запропонувати — -ую, -уєш, док., перех. і з інфін. 1》 Виявити бажання, готовність допомогти кому-небудь або віддати кого-, що-небудь у чиєсь розпорядження. Запропонувати руку кому — подати руку жінці, йдучи куди-небудь. Запропонувати руку й (і) серце кому заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запропонувати — запропонува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. запропонувати — Запропонува́ти, -пону́ю, -пону́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. запропонувати — ЗАПРОПОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і з інфін. 1. Виявити бажання, готовність допомогти кому-небудь або віддати кого-, що-небудь у чиєсь розпорядження. Словник української мови в 11 томах