запропонувати
запропонува́ти
-ую, -уєш, док., перех. і з інфін.
1》 Виявити бажання, готовність допомогти кому-небудь або віддати кого-, що-небудь у чиєсь розпорядження.
Запропонувати руку кому — подати руку жінці, йдучи куди-небудь.
Запропонувати руку й (і) серце кому заст. — попросити кого-небудь стати своєю дружиною.
2》 Висловити кому-небудь якусь пропозицію, якесь побажання з наміром залучити до чогось, запросити взяти участь у чому-небудь.
|| Висловити пропозицію зробити що-небудь.
Запропонувати тост — запросити випити вина і т. ін. на честь кого-, чого-небудь.
3》 також із спол. як. Поставити, дати що-небудь на розгляд, вибір з боку когось.
|| Висловити свою думку, дати пропозицію з приводу чого-небудь на розгляд інших.
|| Рекомендувати чию-небудь кандидатуру.
4》 Поставити вимогу виконання чого-небудь.
Значення в інших словниках
- запропонувати — док., (задачу) загадати, жм. завдати; (кандидата) порекомендувати; (як зробити) подати думку <�пропозицію>; (виявити ініціятиву) г. заініціювати. Словник синонімів Караванського
- запропонувати — запропонува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- запропонувати — ПРОПОНУВА́ТИ (висловлювати комусь пропозицію, побажання з наміром залучити до чогось, допомогти в чому-небудь тощо), ВИСУВА́ТИ (ВИСО́ВУВАТИ рідше) , перев. із сл. пропозицію, ПРОСИ́ТИ, ПРИСОГЛАША́ТИ заст., розм. — Док. Словник синонімів української мови
- запропонувати — Запропонува́ти, -пону́ю, -пону́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- запропонувати — ЗАПРОПОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і з інфін. 1. Виявити бажання, готовність допомогти кому-небудь або віддати кого-, що-небудь у чиєсь розпорядження. Словник української мови в 11 томах