1. Словник синонімів української мови

запросити

ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст.; СКЛИКА́ТИ, НАКЛИКА́ТИ, НАПРО́ШУВАТИ розм., НАПРО́ХУВАТИ розм., ЗЗИВА́ТИ розм. (багатьох). — Док.: запроси́ти, покли́кати, зазва́ти, закли́кати, прикли́кати, позва́ти, запроха́ти, присогласи́ти, завіта́ти діал. скли́кати, накли́кати, напроси́ти, напроха́ти, зізва́ти, поззива́ти. Потім Борис узявся запрошувати нас до себе в гості, обіцяв показати пущу (Є. Гуцало); — Прошу ж на заручини до свого дому найяснішого короля й ввесь двір,.. — сказав на радощах старий Замойський (І. Нечуй-Левицький); (Христя:) Чи буде ж то Одарка кликати на сватання? (М. Кропивницький); Вона навіть іноді ласкаво зазиває Кульжан у свою юрту і розповідає їй щось цікаве (З. Тулуб); — Так ви таки не догадуєтесь, навіщо я вас так нагально закликав до себе? — питав він (С. Васильченко); Безліч дуків він стрівав Та панів на всіх дорогах, А ніхто його не звав Пригостити, крім убогих (П. Грабовський); Насті давно хотілося примирити невістку з чоловіком, вона скільки раз запрохувала її до себе (Панас Мирний); — Сідай, Параско, на поріжку, — присогласила Настя (Панас Мирний); Дождались дівчата: вітають на дівич-вечір; вітають на весілля (Марко Вовчок); Ідуть гостей скликати молоді (М. Стельмах); Напросила (Ївга) свашок, світилок, батьків (Г. Квітка-Основ'яненко); Коваль.. клепле та й співа, всіх до кузні іззива (І. Франко). — Пор. 1. кли́кати.

ПРИЗНАЧА́ТИ (ПРИЗНА́ЧУВАТИ рідко) (ціну за певний товар, якусь послугу тощо), ПРОСИ́ТИ, ПРА́ВИТИ, ЗАПРАВЛЯ́ТИ, ГИЛИ́ТИ (надто високу ціну). — Док.: призна́чити, запроси́ти, запра́вити, загили́ти. Проси якнайбільше, а бери, як дають (прислів'я); — Не проторгуйся лише, прав достойну ціну (О. Гончар); — Де ж я вам ту плату візьму? — ще більше смутніє Левко. — Ми дуже бідні. — А я багато, хлопче, з тебе й не заправлю (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запросити — [запроситие] -роушу, -осиеш; нак. -си, -роус'іт' Орфоепічний словник української мови
  2. запросити — I див. запрошувати. II -прошу, -просиш, док., перех. Почати просити; висловити прохання щодо чогось. III -прошу, -просиш, док., перех., розм. Те саме, що заправити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запросити — запроси́ти 1 дієслово доконаного виду просити прибути; пропонувати запроси́ти 2 дієслово доконаного виду почати просити запроси́ти 3 дієслово доконаного виду призначити ціну вищу за звичайну розм. Орфографічний словник української мови
  4. запросити — Запроси́ти, -прошу́, -про́сиш, -про́сять; запроси́, -сі́мо, -сі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. запросити — ЗАПРОСИ́ТИ¹ див. запро́шувати. ЗАПРОСИ́ТИ² , прошу́, про́сиш, док., перех. Почати просити; висловити прохання шодо чогось. — Як там, Свириде, з поляками і Петлюрою? — Вже так довоювались, що останні бульки пускають. Словник української мови в 11 томах
  6. запросити — Запросити см. запрошувати. Словник української мови Грінченка