запросто

ПРО́СТО (про поведінку, взаємини тощо — незважаючи на умовності, етикет, без церемоній), ПО-ПРО́СТОМУ, ЗА́ПРОСТО розм., ПО́ПРОСТУ розм.; ПО-ПРОСТА́ЦЬКОМУ (ПО-ПРОСТА́ЦЬКИ) розм.; ПО-ДОМА́ШНЬОМУ (як заведено вдома, між своїми); ЗАПАНІБРА́ТА розм. (як з рівним). Сім'я наша заможна була.. Але ми жили просто, в пани не пнулися (Б. Грінченко); Нема мені діла до того, як там дипломати говорять. Я візьму та й скажу по-своєму. По-простому (С. Журахович); — Молода Каралаєва сказала мені, щоб я заходив до неї запросто на чай ввечері (І. Нечуй-Левицький); Я до вас із щирим серцем, а ви до мене з хитрощами. Лучче б уже одрізати попросту, да й годі (П. Куліш); — А чого він такий обірваний? — Це ми так по-домашньому, по-селянському (Григорій Тютюнник); Він не зрадив своєї старої звички і з усіма начальниками поводився запанібрата (О. Гуреїв).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запросто — див. легко Словник синонімів Вусика
  2. запросто — присл. Без підготовки, без церемоній. || Без певної мети. || Просто, як рівний з рівним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запросто — за́просто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. запросто — ЗА́ПРОСТО, присл. Без підготовки, без церемоній. У квартиру Подзигунів Масло заходив запросто. Його привітно зустрічала вся сім’я (Хижняк, Невгамовна, 1961, 35); // Без певної мети. — Та сідай, хитруне, кажи, чого завернув до старого?... Словник української мови в 11 томах