1. Словник української мови Грінченка

запряжка

I. Запряжка, -ки

ж. = засмажка. Вх. Лем. 416.

---------------

II. Запря́жка, -ки

ж. Въ выраж. у запряжці бути. Быть запряженнымъ. Зміев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запряжка — -и, ж. Те саме, що запряг 1). У запряжці — в упряжі, в запряженому стані (про коней або інших тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запряжка — запря́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. запряжка — У́ПРЯЖ (сукупність предметів для запрягання коней та інших тварин), ЗБРУ́Я, ШО́РИ мн., УПРЯ́ЖКА, ЗАПРЯ́ЖКА, ЗА́ПРЯГ, ПІДПРЯ́ЖКА, ПРИСТЯ́ЖКА діал. (для підпряжного коня). Дві пари найкращих жеребців запрягли, нова упряж з бубонцями (В. Словник синонімів української мови
  4. запряжка — ЗАПРЯ́ЖКА, и, ж. Те саме, що за́пряг 1. Старший лейтенант Воронцов їхав попереду на чалому, вкрай змореному коні. Кілька гармат у кінних запряжках їхали за ним, знімаючи куряву (Ле, Мої листи, 1945, 114); Вітер мчав... Словник української мови в 11 томах