заразити
Зарази́ти, -жу́, -зиш
гл. Заразить. Паршива вівця все стадо заразить. Ном. № 5987.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заразити — див. заражати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заразити — зарази́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заразити — ЗАРАЖА́ТИ (передавати заразу кому-, чому-небудь), ЗАМЕ́ЧУВАТИ діал. — Док.: зарази́ти, замети́ти. (Орлюк:) Ви в нашому селі заражали людей коростою? (Вірський:) Так. Коростою, лишаями, трахомою... (О. Довженко). Словник синонімів української мови
- заразити — ЗАРАЗИ́ТИ див. заража́ти. Словник української мови в 11 томах