1. Словник української мови Грінченка

зарва

Зарва, -ви

ж. Обрывъ, глыба земли. Угор.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарва — за́рва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. зарва — ЗА́РВА¹, и, ж., діал. 1. Урвище, прірва. Як смерчі – димучі зарви. Як вихор – вогонь юги (Яр Славутич); На сидінні кам'яного стільця, знайденого в зарві біля села Шепіт у Карпатах, викарбуваний мисливець, який біжить і списом убиває зайця (із журн.). Словник української мови у 20 томах