зарва
за́рва
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зарва — ЗА́РВА¹, и, ж., діал. 1. Урвище, прірва. Як смерчі – димучі зарви. Як вихор – вогонь юги (Яр Славутич); На сидінні кам'яного стільця, знайденого в зарві біля села Шепіт у Карпатах, викарбуваний мисливець, який біжить і списом убиває зайця (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- зарва — Зарва, -ви ж. Обрывъ, глыба земли. Угор. Словник української мови Грінченка