1. Словник української мови Грінченка

заринути

Зарина́ти, -на́ю, -єш

сов. в. заринути и зарну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Погружаться, погрузиться въ воду, потопать, затонуть. Ті (Петро й Павло) перейшли поверх води, а піп почав заринати, заринув по пахи. Чуб. І. 158. Нехай тут зарне́ на дно моря.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заринути — див. заринати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заринути — зарину́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. заринути — ЗАНУ́РЮВАТИСЯ (опускатися у воду чи в іншу рідину), ПОРИНА́ТИ, ЗАРИНА́ТИ, ПІРНА́ТИ, ВПІРНА́ТИ (УПІРНА́ТИ), ОПУСКА́ТИСЯ. — Док.: зану́ритися, пори́ну́ти, зарину́ти, пірну́ти, впірну́ти (упірну́ти), опусти́тися. Словник синонімів української мови
  4. заринути — ЗАРИНУ́ТИ див. зарина́ти. Словник української мови в 11 томах