зарипіти

Зарипіти, -плю́, -пиш

гл. Заскрипѣть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарипіти — -плю, -пиш; мн. зариплять; док., без додатка і чим, рідко що. Почати рипіти, видавати, утворювати низькі скрипучі звуки. || безос. || розм. Заговорити або заспівати низьким скрипучим голосом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарипіти — зарипі́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. зарипіти — Зарипі́ти, -плю́, -пи́ш, -пля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зарипіти — ЗАРИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. зарипля́ть; док., без додатка і чим, рідко що. Почати рипіти, видавати, утворювати низькі скрипучі звуки. Зарипіли старі важкі двері й одчинились (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах