зарипіти
Зарипі́ти, -плю́, -пи́ш, -пля́ть
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зарипіти — -плю, -пиш; мн. зариплять; док., без додатка і чим, рідко що. Почати рипіти, видавати, утворювати низькі скрипучі звуки. || безос. || розм. Заговорити або заспівати низьким скрипучим голосом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зарипіти — зарипі́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- зарипіти — ЗАРИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. зарипля́ть; док., без додатка і чим, рідко що. Почати рипіти, видавати, утворювати низькі скрипучі звуки. Зарипіли старі важкі двері й одчинились (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- зарипіти — Зарипіти, -плю́, -пиш гл. Заскрипѣть. Словник української мови Грінченка