1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зарипіти

зарипі́ти

-плю, -пиш; мн. зариплять; док., без додатка і чим, рідко що.

Почати рипіти, видавати, утворювати низькі скрипучі звуки.

|| безос.

|| розм. Заговорити або заспівати низьким скрипучим голосом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарипіти — зарипі́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. зарипіти — Зарипі́ти, -плю́, -пи́ш, -пля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зарипіти — ЗАРИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. зарипля́ть; док., без додатка і чим, рідко що. Почати рипіти, видавати, утворювати низькі скрипучі звуки. Зарипіли старі важкі двері й одчинились (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  4. зарипіти — Зарипіти, -плю́, -пиш гл. Заскрипѣть. Словник української мови Грінченка