1. Орфографічний словник української мови

зарипіти

зарипі́ти

дієслово доконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарипіти — -плю, -пиш; мн. зариплять; док., без додатка і чим, рідко що. Почати рипіти, видавати, утворювати низькі скрипучі звуки. || безос. || розм. Заговорити або заспівати низьким скрипучим голосом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарипіти — Зарипі́ти, -плю́, -пи́ш, -пля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зарипіти — ЗАРИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. зарипля́ть; док., без додатка і чим, рідко що. Почати рипіти, видавати, утворювати низькі скрипучі звуки. Зарипіли старі важкі двері й одчинились (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  4. зарипіти — Зарипіти, -плю́, -пиш гл. Заскрипѣть. Словник української мови Грінченка