1. Словник української мови Грінченка

заричати

Зарича́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Заревѣть. Корова... прийшла домів та й заричала. Ном., стр. 304. № 496. Вів зариче. Шух. І. 89.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заричати — -чу, -чиш, док. Почати ричати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заричати — зарича́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. заричати — ЗАРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Почати ричати. І я там був, і придивлявся, І кривду вилаять хотів, — Лев заричав, а я злякався І приказку десь загубив (Гл., Вибр., 1951, 111). Словник української мови в 11 томах