зарости

Зароста́ти, -та́ю, -єш

сов. в. зарости, -сту, -теш, гл. Заростать, зарости. Двір заріс бур'яном. МВ. ІІ. 70. Бодай тая річка очеретом заросли. Чуб. III. 123.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарости — див. заростати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарости — зарости́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. зарости — не зароста́ють / не заросту́ть стежки́ до кого—чого. Не забувається пам’ять про кого-небудь; відвідують когось, приходять кудись. Не заростають народні стежки до місць, де жив, творив, де був похований Тарас Шевченко (З газети). Фразеологічний словник української мови
  4. зарости — Зарости́, -росту́, -сте́ш, -сту́ть; зарі́с, -росла́, -росли́; зарі́сши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зарости — ЗАРОСТИ́ див. зароста́ти. Словник української мови в 11 томах