зарости

не зароста́ють / не заросту́ть стежки́ до кого—чого. Не забувається пам’ять про кого-небудь; відвідують когось, приходять кудись. Не заростають народні стежки до місць, де жив, творив, де був похований Тарас Шевченко (З газети).

шлях зарі́с те́рном (те́рнами), нар.-поет. Неможливо піти, поїхати куди-небудь або досягти чогось бажаного. Хочу я ридати — та не маю сліз, Хочу в даль полинуть, а терном шлях заріс (М. Рильський); Та мені в борні важкій З темними думками Навіть у країну мрій шлях заріс тернами (І. Франко); Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув. Мабуть, мені не вернутись Ніколи додому? (Т. Шевченко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарости — див. заростати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарости — зарости́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. зарости — Зарости́, -росту́, -сте́ш, -сту́ть; зарі́с, -росла́, -росли́; зарі́сши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зарости — ЗАРОСТИ́ див. зароста́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. зарости — Зароста́ти, -та́ю, -єш сов. в. зарости, -сту, -теш, гл. Заростать, зарости. Двір заріс бур'яном. МВ. ІІ. 70. Бодай тая річка очеретом заросли. Чуб. III. 123. Словник української мови Грінченка