1. Фразеологічний словник української мови

зарубати

заруба́ти (собі́) на но́сі. Добре, надовго запам’ятати. — Передусім ти от що зарубай на носі, Сергію: всяка щаслива в шлюбі жінка активно зичить такого ж щастя усім своїм подругам та чоловіковим друзям (Ю. Шовкопляс); — Дивіться всі на їхні муки — і зарубайте собі на носі: така смерть жде кожного (В. Малик); // Укріпитися в певному намірі. “Не я буду, а панування добуду!” — зарубала (Параска) на носі і ніколи не викидала з голови (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарубати — див. зарубувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарубати — заруба́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. зарубати — УБИ́ТИ (ВБИ́ТИ) (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), ЗАБИ́ТИ, ЗАРУБА́ТИ, ЗАКОЛО́ТИ, ЗАРІ́ЗАТИ, ЗАСТРЕ́ЛИТИ (ЗАСТРІ́ЛИТИ), УРА́ЗИ́ТИ (ВРА́ЗИТИ), ЗВАЛИ́ТИ, УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ) розм., УСТРЕ́ЛИТИ (ВСТРЕ́ЛИТИ) розм. Словник синонімів української мови
  4. зарубати — ЗАРУБА́ТИ див. зару́бувати. Словник української мови в 11 томах
  5. зарубати — Зарубати см. зарубувати. Словник української мови Грінченка