зарубати
Зарубати
см. зарубувати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зарубати — див. зарубувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зарубати — заруба́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зарубати — заруба́ти (собі́) на но́сі. Добре, надовго запам’ятати. — Передусім ти от що зарубай на носі, Сергію: всяка щаслива в шлюбі жінка активно зичить такого ж щастя усім своїм подругам та чоловіковим друзям (Ю. Фразеологічний словник української мови
- зарубати — УБИ́ТИ (ВБИ́ТИ) (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), ЗАБИ́ТИ, ЗАРУБА́ТИ, ЗАКОЛО́ТИ, ЗАРІ́ЗАТИ, ЗАСТРЕ́ЛИТИ (ЗАСТРІ́ЛИТИ), УРА́ЗИ́ТИ (ВРА́ЗИТИ), ЗВАЛИ́ТИ, УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ) розм., УСТРЕ́ЛИТИ (ВСТРЕ́ЛИТИ) розм. Словник синонімів української мови
- зарубати — ЗАРУБА́ТИ див. зару́бувати. Словник української мови в 11 томах