засватати

Засватати, -таю, -єш

гл. Посватать. Того ж дня, як Катря їм згордувала, засватав другу дівчину. МВ. ІІ. 132. А кого за тебе засватаєм? Грин. І. 205. Прийшов Євхимка, заплакав: «хтось мою Марійку засватав». Чуб. III. 207.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засватати — -аю, -аєш, док., перех. Одержати згоду на одруження у батьків нареченої, зазвичай через старостів. || перен. Доручити кому-небудь якусь роботу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. засватати — засва́тати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. засватати — ЗАСВА́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. Одержати згоду на одруження у батьків нареченої звичайно через старостів. Восени рознеслося по селу, що Іван засватав дівку у першого багача в селі (Кобр., Вибр., 1954, 111); — Та за кого ж ви мене засватали?... Словник української мови в 11 томах