засватати

ЗАСВА́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. Одержати згоду на одруження у батьків нареченої звичайно через старостів.

Восени рознеслося по селу, що Іван засватав дівку у першого багача в селі (Кобр., Вибр., 1954, 111);

— Та за кого ж ви мене засватали? — запитала Юлина.. — Адже два сини у Вас — Павло і Антін (Скл., Карпати, II, 1954, 250);

// перен. Доручити кому-небудь якусь роботу.

Їй стало соромно, що й досі не знала, що він уже парторг заводу. — Хай це вас не бентежить, — сказав їй на це Жадан. — Багато цього ще не знають. Лише вчора засватали (Ваш, Надія, 1960, 223).