1. Словник української мови Грінченка

засвербіти

Засвербіти, -бить

гл. безл. Зазудить, зачесаться. Венери серце засвербіло од жалю, що Еней стогнав. Котл. Ен. VI. 73.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засвербіти — -бить, док. 1》 Почати свербіти. || безос. 2》 безос. з інфін., перен. Дуже захотіти що-небудь зробити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. засвербіти — засвербі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. засвербіти — (аж) ру́ки свербля́ть / засвербі́ли. 1. зі сл. вда́рити. Дуже хочеться (вдарити, побити когось). Якщо, каже, руки сверблять битися — бий краще мене: я здоровий, витерплю (О. Фразеологічний словник української мови
  4. засвербіти — ЗАСВЕРБІ́ТИ, би́ть, док. 1. Почати свербіти. Засвербіла Івасева долоня (Мирний, І, 1954, 176); Очі мимоволі чомусь засвербіли, і я, коли б тут не було так багато людей, розплакався б від жалю (Збан., Мор. чайка, 1959, 208); // безос. Словник української мови в 11 томах