1. Словник української мови Грінченка

засвистати

Засвистати, -щу, -щеш и засвистіти, -щу, -стиш

гл. Засвистѣть, засвистать. Засвистали козаченьки в поход з полуночі. Макс. (1849), 140. Вітер буйний знявсь, засвистів. Мог. 124.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засвистати — -ищу, -ищеш, док. 1》 неперех. Те саме, що засвистіти. 2》 перех. і про що. Почати відтворювати свистом яку-небудь мелодію. 3》 перех., кого. Свистом виявити своє несхвалення кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. засвистати — засвиста́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. засвистати — як (коли́, до́ки, по́ки і т. ін.) рак сви́сне, ірон. 1. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного виразу; ніколи. Це тоді буде, як рак свисне (Укр.. присл..); (Денис:) Коли ж настане той час? (Палажка:) Коли рак свисне (М. Фразеологічний словник української мови
  4. засвистати — СВИСТІ́ТИ (видавати свист через спеціальний пристрій), СВИСТА́ТИ, СЮРЧА́ТИ. — Док.: засвисті́ти, засвиста́ти, сви́снути, засюрча́ти. Машина свистить, і ми товпимось до вікна (М. Словник синонімів української мови
  5. засвистати — ЗАСВИСТА́ТИ, ищу́, и́щеш, док. 1. неперех. Те саме, що засвисті́ти. Засвистали козаченьки в похід з полуночі (Укр.. лір. пісні, 1958, 466); Кирило довго, з усієї сили засвистав (Ірчан, II, 1958, 87); Засвистав [Федір Прохорович] носом (Трубл. Словник української мови в 11 томах