1. Словник української мови Грінченка

засипати

Засина́ти, -на́ю, -єш и засипати, -паю, -єш

сов. в. заснути, -сну, -неш, гл.

1) Засыпать, заснуть. Серед миру я лягаю, тихо засинаю. К. Псал. 7. Ходила, блудила та й заснула, приїхав Гриць мій, — я й не чула. Лавр. 55. Заснули думи, серце спить. Шевч. 224.

---------------

I. Засипати, -паю, -єш

1) = засинати.

2) сов. в. заспати, -сплю, -спиш. Засыпать, заспать, подолгу спать. Щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала. Ном. № 254.

3) сов. в. заспати, -сплю, -спиш. Забывать, забыть что-либо за сномъ, послѣ сна. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. Г. Барв. 449.

---------------

II. Засипа́ти, -па́ю, -єш

сов. в. засипати, -плю, -плеш, гл.

1) Засыпать, засыпать. Засипав їй очі борошном. Грин. II. 337. Його житло засипле з неба сірка. К. Іов. 40. Поховали. Засипали домовину. Г. Барв. 208.

2) Всыпать, всыпать. Засипав у ступу проса і заставив товкти москаля. Рудч. Ск. II. 166. Чиє, пане, засипано, того й мелеться. Мнж. 120.

3) Только сов. в. Быстро заговорить. Засипав, як горохом в бочку. Ном. № 12894.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засипати — заси́пати дієслово доконаного виду заповнити що-небудь чимось сипким; покрити шаром чого-небудь сипкого; закидати чимось; спрямувати куди-небудь... Орфографічний словник української мови
  2. засипати — I [засипатие] -пл'у, -плеиш, -пл'ут'; нак. -ип, -иптеи, док. (до сипати) II [засиепатие] -айу, -айеиш, недок. (до сипати і до спати) Орфоепічний словник української мови
  3. засипати — див. засипати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. засипати — 1. засинати, заснути, позасинати, усинати, уснути, повсинати 2. це сипати і див. просипати Словник чужослів Павло Штепа
  5. засипати — заси́пати 1. засипати (м, ср, ст) ◊ як заси́плют піском о́чи, не гля́неш ніколи → пісок 2. зрадити; видати на допиті (ст): Бо я знав їх обидвох і, коли б не видержав під поліційними побоями, міг би засипати (Яцура)|| = всипати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. засипати — ПРОВАЛИ́ТИ (незадовільно оцінити перев. на екзамені), ЗАВАЛИ́ТИ розм., ЗАСИ́ПАТИ розм., ЗАРІ́ЗАТИ розм., ЗРІ́ЗАТИ розм. — Недок.: прова́лювати рідко зава́лювати рідко рі́зати рідко. — Провалили картину, Сев? — сміюся я. — Іще й як провалили. Словник синонімів української мови
  7. засипати — Засипа́ти, -па́ю, -па́єш і засина́ти, -на́ю, -на́єш; засну́ти, -сну́, -сне́ш засипа́ти, -па́ю, -па́єш; заси́пати, -си́плю, -плеш, -плють; заси́п, заси́пмо, -си́пте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. засипати — ЗАСИ́ПАТИ див. засипа́ти¹. ЗАСИПА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ЗАСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. заси́плють; док. 1. перех. Заповнювати що-небудь чимось сипким. Іван ще до пострілу впав… Чув тепер, Як стали могилу піском засипати (Нех. Словник української мови в 11 томах