1. Словник української мови Грінченка

засліпляти

Засліпля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. засліпити, -плю́, -пиш, гл. Ослѣпить. Молода княгиня всіх засліпила своєю красою. Стор. МПр. 76. Її краса засліпила йому очі. Левиц. КС. 86. йому засліпило о́чі. Онъ ослѣпъ. Переносно: закрылъ глаза, пересталъ видѣть (ночью, во снѣ). Сієї ночі, як ворогам засліпить очі. Мкр. Г. 38. Переносно: ослѣпить, лишить правильнаго взгляда на вещи. Нехай і турчин... Байди золотом не засліпляє. К. Бай. 29. Пам'ять посмертна твоя засліпляла маною нам очі. Костом. (О. 1861. І. 94). Покиньте... засліплених латиною панів. К. ПС. 134.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засліпляти — засліпля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. засліпляти — див. засліплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засліпляти — СЛІПИ́ТИ (про яскраве світло чого-небудь — заважати добре бачити), ЗАСЛІ́ПЛЮВАТИ, ЗАСЛІПЛЯ́ТИ, ОСЛІ́ПЛЮВАТИ, ОСЛІПЛЯ́ТИ рідше. — Док.: засліпи́ти, осліпи́ти. Хоч сонце сліпить, але я бачу, що ми таки пливемо (М. Словник синонімів української мови
  4. засліпляти — ЗАСЛІПЛЯ́ТИ див. заслі́плювати. Словник української мови в 11 томах