засліпляти
СЛІПИ́ТИ (про яскраве світло чого-небудь — заважати добре бачити), ЗАСЛІ́ПЛЮВАТИ, ЗАСЛІПЛЯ́ТИ, ОСЛІ́ПЛЮВАТИ, ОСЛІПЛЯ́ТИ рідше. — Док.: засліпи́ти, осліпи́ти. Хоч сонце сліпить, але я бачу, що ми таки пливемо (М. Коцюбинський); Гостя сліплять вогні електричні (С. Олійник); То робиться зовсім темно — це літак входить у грозову хмару, то яскрава блискавка засліплює очі (О. Іваненко); Сонце засліпило його, зробило на мить зовсім невидющим (О. Гончар).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засліпляти — засліпля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- засліпляти — див. засліплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засліпляти — ЗАСЛІПЛЯ́ТИ див. заслі́плювати. Словник української мови в 11 томах
- засліпляти — Засліпля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. засліпити, -плю́, -пиш, гл. Ослѣпить. Молода княгиня всіх засліпила своєю красою. Стор. МПр. 76. Її краса засліпила йому очі. Левиц. КС. 86. йому засліпило о́чі. Онъ ослѣпъ. Словник української мови Грінченка