засміяти
Засмія́ти, -мію́, -є́ш
гл. Осмѣять, засмѣять. Люде чужії її засміють. Шевч. 28.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засміяти — засмія́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- засміяти — -ію, -ієш, док., перех., розм. Висміяти кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засміяти — ку́ри засмію́ть кого. Хто-небудь своїми діями, вчинками і т. ін. викликає засудження, обурення, зневагу тощо. — Треба відступати геть ..— Та краще втопитися в Дністрі, ніж відступати з такою “перемогою”... Нас же кури засміють (С. Добровольський). Фразеологічний словник української мови
- засміяти — ВИ́СМІЯТИ (піддати когось, щось насмішці, критиці), ОСМІЯ́ТИ (ОБСМІЯ́ТИ), НАСМІЯ́ТИСЯ, ПОСМІЯ́ТИСЯ з кого-чого, рідше — над ким-, чим, ЗАСМІЯ́ТИ розм., ОСМІШИ́ТИ діал. — Недок.: висмі́ювати, осмі́ювати (обсмі́ювати), осмі́шувати. Словник синонімів української мови
- засміяти — ЗАСМІЯ́ТИ, ію́, іє́ш, док., перех., розм. Висміяти кого-, що-небудь. О, боже мій милий!..Пошли ж ти їй долю, — вона молоденька; Бо люде чужії її засміють (Шевч. Словник української мови в 11 томах