1. Словник української мови Грінченка

заснулий

Заснулий, -а, -е

Уснувшій. Заснулий на зіму бабак. Ном. № 5491.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заснулий — засну́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. заснулий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до заснути. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заснулий — ЗАСНУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до засну́ти. — Коли б у нас дітки, — щебече ще не зовсім заснулий Івась (Григ., Вибр., 1959, 125); Рідне місто її лежало чисте, красиве, ніби заснуле у теплі нежаркого сонця (Собко, Нам спокій.., 1959, 4); // У знач. Словник української мови в 11 томах