заснути

Заснути

см. засинати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заснути — засну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заснути — див. спати Словник синонімів Вусика
  3. заснути — [заснутие] -ну, -неш, -неимо, -неите; нак. -сни, -с(‘)н'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. заснути — див. засипати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. заснути — спочива́ти (спа́ти) / спочи́ти (засну́ти) наві́ки (ві́чним сном). 1. Бути похованим, лежати у могилі. Вічним сном спочивають там (на кладовищі) герої-гвардійці… (Остап Вишня); Він так мало просить. Фразеологічний словник української мови
  6. заснути — I. ЗАСИПА́ТИ (ЗАСИНА́ТИ) (впадати в сон), ЗАСИПЛЯ́ТИ розм. — Док.: засну́ти, почи́ти рідше. Олексій заснув міцно, як засипають люди, звиклі до будь-яких умов і обставин (М. Словник синонімів української мови
  7. заснути — ЗАСНУ́ТИ див. засина́ти². Словник української мови в 11 томах