засніт

Засніт, -ту

м. Головня зерновая, Ureda Segetum. Люде купують жито з заснітом, бо воно дешевше. Ковел. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засніт — за́сніт іменник чоловічого роду хвороба рослин діал. Орфографічний словник української мови
  2. засніт — ЗА́СНІТ, у, ч., с. г., діал. Сажка. Словник української мови у 20 томах
  3. засніт — За́сніт, -ніту Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. засніт — ЗА́СНІТ, у, ч., с. г., діал. Сажка. Словник української мови в 11 томах