засніт
Засніт, -ту
м. Головня зерновая, Ureda Segetum. Люде купують жито з заснітом, бо воно дешевше. Ковел. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засніт — за́сніт іменник чоловічого роду хвороба рослин діал. Орфографічний словник української мови
- засніт — ЗА́СНІТ, у, ч., с. г., діал. Сажка. Словник української мови у 20 томах
- засніт — За́сніт, -ніту Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- засніт — ЗА́СНІТ, у, ч., с. г., діал. Сажка. Словник української мови в 11 томах