засніт

ЗА́СНІТ, у, ч., с. г., діал.

Сажка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засніт — за́сніт іменник чоловічого роду хвороба рослин діал. Орфографічний словник української мови
  2. засніт — За́сніт, -ніту Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. засніт — ЗА́СНІТ, у, ч., с. г., діал. Сажка. Словник української мови в 11 томах
  4. засніт — Засніт, -ту м. Головня зерновая, Ureda Segetum. Люде купують жито з заснітом, бо воно дешевше. Ковел. у. Словник української мови Грінченка