заставщина

Заставщи́на, -ни

ж. Отданное въ залогъ, заложенное. Нехай сей козак, бідний нетяга, не мається в тебе сеї заставщини викупляти. ЗОЮР. І. 206.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заставщина — -и, ж., розм. Те саме, що застава I 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заставщина — ЗАСТАВЩИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що заставав. Костюченко заставив мені жінчиного хрещика срібного. А він ще ні однієї заставщини не викупив (Барв., Опов.., 1902, 260). Словник української мови в 11 томах