застайка

Застайка, -ки

ж. Жилище пастуха гуцула въ полонинах. см. стайка. Шух. І. 215.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застайка — ЗА́СТАЙКА, и, ж., діал. Житло гуцульського пастуха на полонинах. Десь в загородах диха худібка, збились вовною вівці, слабо блищать біля застайок ватри (М. Коцюбинський); Ось і застайка. У Лукєна зроблено по-господарському (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах