застайка
Застайка, -ки
ж. Жилище пастуха гуцула въ полонинах. см. стайка. Шух. І. 215.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- застайка — ЗА́СТАЙКА, и, ж., діал. Житло гуцульського пастуха на полонинах. Десь в загородах диха худібка, збились вовною вівці, слабо блищать біля застайок ватри (М. Коцюбинський); Ось і застайка. У Лукєна зроблено по-господарському (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах