стайка
Стайка, -ки
ж.
1) Рядъ копенъ хлѣба. Ой у полі жито у стайки ізвито. н. п. Не моя жень, це стайка на моїй постаті. Рк. Левиц.
2) Родъ шалаша у гуцульскаго пастуха въ полонинах. Шух. І. 188. То-же, что и застайка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стайка — ста́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стайка — СТА́ЙКА, и, ж. 1. заст. Ряд кіп, полукіпків (пшениці, жита і т. ін.) на полі. – Люблю дивитися, як поле вкриється довгими стайками полукіпків (І. Нечуй-Левицький); Через лан пшениці, як це їй видно, .. Словник української мови у 20 томах
- стайка — -и, ж. 1》 заст. Ряд кіп, полукіпків (пшениці, жита і т. ін.) на полі. 2》 Те саме, що стая 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- стайка — СТА́ЙКА, и, ж. 1. заст. Ряд кіп, полукіпків (пшениці, жита і т. ін.) на полі. — Люблю дивитися, як поле вкриється довгими стайками полукіпків (Н.-Лев., І, 1956, 587); Через лан пшениці, як це їй видно,.. Словник української мови в 11 томах