стайка
СТА́ЙКА, и, ж.
1. заст. Ряд кіп, полукіпків (пшениці, жита і т. ін.) на полі.
— Люблю дивитися, як поле вкриється довгими стайками полукіпків (Н.-Лев., І, 1956, 587);
Через лан пшениці, як це їй видно,.. — широкий розлогий степ: хвилюються хліба, по стернях стайками копи (Головко, І, 1957, 340);
*У порівн. Село.. стоїть на горбах, наче стайки кіп (Кос., Новели, 1962, 101).
2. рідко. Зменш.-пестл. до ста́я 3.
Злякана стайка куріпок пурхнула з-під копит і опустилась у високих бур’янах (Панч, Гомон. Україна, 1954, 134);
Голуби стайкою в’ються над ним [Даньком] (Гончар, Таврія, 1952, 30);
Стежкою підіймаються люди — це чужі, не тутешні йдуть на заробітки в Таврію. Ідуть стайками по 5-6 чоловік (Ю. Янов., IV, 1959, 11);
*У порівн. Містечко полотняне — Палатки на стерні — Мов стайка голубина, Біліє вдалині (Нагн., Вибр., 1957, 127).
3. діал. Те саме, що ста́я 2, 4.
Коні вороні по стайках стоять (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 291);
Усередині стоїща в багатьох місцях було поламане вориння, повалені пастуші стайки (Гжицький, Опришки, 1962, 12).
Значення в інших словниках
- стайка — ста́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стайка — СТА́ЙКА, и, ж. 1. заст. Ряд кіп, полукіпків (пшениці, жита і т. ін.) на полі. – Люблю дивитися, як поле вкриється довгими стайками полукіпків (І. Нечуй-Левицький); Через лан пшениці, як це їй видно, .. Словник української мови у 20 томах
- стайка — -и, ж. 1》 заст. Ряд кіп, полукіпків (пшениці, жита і т. ін.) на полі. 2》 Те саме, що стая 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- стайка — Стайка, -ки ж. 1) Рядъ копенъ хлѣба. Ой у полі жито у стайки ізвито. н. п. Не моя жень, це стайка на моїй постаті. Рк. Левиц. 2) Родъ шалаша у гуцульскаго пастуха въ полонинах. Шух. І. 188. То-же, что и застайка. Словник української мови Грінченка