стайка

ста́йка

-и, ж.

1》 заст. Ряд кіп, полукіпків (пшениці, жита і т. ін.) на полі.

2》 Те саме, що стая 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стайка — ста́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стайка — СТА́ЙКА, и, ж. 1. заст. Ряд кіп, полукіпків (пшениці, жита і т. ін.) на полі. – Люблю дивитися, як поле вкриється довгими стайками полукіпків (І. Нечуй-Левицький); Через лан пшениці, як це їй видно, .. Словник української мови у 20 томах
  3. стайка — СТА́ЙКА, и, ж. 1. заст. Ряд кіп, полукіпків (пшениці, жита і т. ін.) на полі. — Люблю дивитися, як поле вкриється довгими стайками полукіпків (Н.-Лев., І, 1956, 587); Через лан пшениці, як це їй видно,.. Словник української мови в 11 томах
  4. стайка — Стайка, -ки ж. 1) Рядъ копенъ хлѣба. Ой у полі жито у стайки ізвито. н. п. Не моя жень, це стайка на моїй постаті. Рк. Левиц. 2) Родъ шалаша у гуцульскаго пастуха въ полонинах. Шух. І. 188. То-же, что и застайка. Словник української мови Грінченка