стайниця
Стайни́ця, -ці
ж. = стайня. АД. І. 45. Веде коня у стайницю, а милого у світлицю. н. п.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Стайни́ця, -ці
ж. = стайня. АД. І. 45. Веде коня у стайницю, а милого у світлицю. н. п.