1. Словник української мови Грінченка

заступати

Заступа́ти, -паю, -єш

сов. в. заступи́ти, -плю́, -пиш, гл.

1) Закрывать, закрыть, становиться между. Рада б зірка зійти, чорна хмара заступає. Мет. 81. То не чорнії хмари ясне сонце заступали. Макс. (1849), 80. Рад би я вітати та й привід дати своєму дитяточку, — сира земелька заступила тенька, прилягла мі ручку. О. 1862. IV. 40. Люде б сонце заступили, як би мали силу. Шевч. 80. Так мені світ і заступило.

2) Занимать, занять, преграждать, преградить (дорогу). Де не візьметься вогонь, — увесь шлях заступив. Рудч. Ск. II. 75. Йому калина дорогу заступила. О. 1862. IV. 27. А тяжкії воріженьки заступили доріженьки. Чуб. V. 248.

3) Заходить, зайти за что. Як хто їде, або йде було мимо, то він заступить за, коморю, чи за двері, щоб не здоровкатись. Г. Барв. 160. Шкода від нас за мури заступати, на козаків гармати риштувати. К. ЦН. 174.

4) Начинаться, начаться (о днѣ и пр.). Заступало свято, настав багатий вечір. Мир. Пов. І. 136.

5) Вступать, вступить (въ должность). Тільки старостою заступив, а ти вже мене й старшиною робиш. Грин. II. 245.

6) Замѣнять, замѣнить, замѣщать, замѣстить.

7) Защищать, защитить. Мил. 196. Хто мене (без матері) буде тепер заступать? Мил. 201. Було б кому заступити дочку від силоміття. Г. Барв. 509. Заступи мене, Боже, при лихій годині! Заступи, Господи, заборони хрестінську худібку. Шух. І. 192.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заступати — (тимчасово замінювати когось) заміщати, замінювати. Словник синонімів Полюги
  2. заступати — заступа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. заступати — (сонце) затуляти, ЗАСТУКАТИ; (шлях) загороджувати, пере-, перекривати, перетинати; (за хмару) заходити; П. захищати, боронити, заступатися за; (одне одного) заміняти, підміняти, підмінювати, заміщати... Словник синонімів Караванського
  4. заступати — -аю, -аєш, недок., заступити, -ступлю, -ступиш; мн. заступлять; док. 1》 перех. Загороджуючи, затуляючи, оповиваючи і т. ін. кого-, що-небудь, робити невидним повністю або частково. || Закривати, заслоняти собою кого-, що-небудь. Вуха заступає безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. заступати — ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ) (ідучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАХО́ДИТИ, ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ), ПЕРЕСТУПА́ТИ ПОРІ́Г, СТУПА́ТИ розм., ЗАСТУПА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. заступати — ЗАСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш; мн. засту́плять; док. 1. перех. Загороджуючи, затуляючи, оповиваючи і т. ін. кого-, що-небудь, робити невидним повністю або частково. Словник української мови в 11 томах