заступати

Значення в інших словниках

1. заступати — заступа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. заступати — (сонце) затуляти, ЗАСТУКАТИ; (шлях) загороджувати, пере-, перекривати, перетинати; (за хмару) заходити; П. захищати, боронити, заступатися за; (одне одного) заміняти, підміняти, підмінювати, заміщати... Словник синонімів Караванського
3. заступати — -аю, -аєш, недок., заступити, -ступлю, -ступиш; мн. заступлять; док. 1》 перех. Загороджуючи, затуляючи, оповиваючи і т. ін. кого-, що-небудь, робити невидним повністю або частково. || Закривати, заслоняти собою кого-, що-небудь. Вуха заступає безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. заступати — ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ) (ідучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАХО́ДИТИ, ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ), ПЕРЕСТУПА́ТИ ПОРІ́Г, СТУПА́ТИ розм., ЗАСТУПА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
5. заступати — ЗАСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш; мн. засту́плять; док. 1. перех. Загороджуючи, затуляючи, оповиваючи і т. ін. кого-, що-небудь, робити невидним повністю або частково. Словник української мови в 11 томах
6. заступати — Заступа́ти, -паю, -єш сов. в. заступи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Закрывать, закрыть, становиться между. Рада б зірка зійти, чорна хмара заступає. Мет. 81. То не чорнії хмари ясне сонце заступали. Макс. (1849), 80. Словник української мови Грінченка