застіллячко

Застілля, -ля

с. Мѣсто за столомъ. Kolb. І. 109. МУЕ. III. 126. Мнж. 59. Гол. IV. 539. Пусти, пусти, Івасеньку, із застілля, та погляжу я по надвір'ю. Мет. 175. Сидять по застіллю. Мил. 156. ум. застіллячко. Сами сидять по застіллячку. Грин. III. 481.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застіллячко — засті́ллячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови