застіллячко
Застілля, -ля
с. Мѣсто за столомъ. Kolb. І. 109. МУЕ. III. 126. Мнж. 59. Гол. IV. 539. Пусти, пусти, Івасеньку, із застілля, та погляжу я по надвір'ю. Мет. 175. Сидять по застіллю. Мил. 156. ум. застіллячко. Сами сидять по застіллячку. Грин. III. 481.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- застіллячко — засті́ллячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови