1. Словник української мови Грінченка

застіжка

Застіжка, -ки

ж. Застежка, снурокъ или ленточка для завязыванія воротника рубахи. Чуб. VII. 415. Сим. 182. Гол. Од. 54. Подарую миленькому на застіжку стрічки. Чуб. V. 194. Во мн. ч. застіжки значитъ петли, въ которыя продѣвается застежка. В його червона стьожка гарна в застіжках. Ном. № 11181. Як тобі, козаченьку, угодить, яку тобі та стьожину купить? Червоную, дівчино, червону, щоб висіла з застіжок додолу. Мил. ум. застіжечка. Сукню шили да й покоротили... остаточки на подарочки, обрізочки на застіжечки. Грин. III. 46.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застіжка — за́стіжка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. застіжка — -и, ж., рідко. Те саме, що застібка. || Стрічка або шнурок для зав'язування комірця сорочки. || мн. Петлі, в які просовують стрічку або шнурок для зав'язування комірця сорочки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. застіжка — див. запонка, пряжка Словник чужослів Павло Штепа
  4. застіжка — ЗА́СТІБКА (пристосування для скріплення чого-небудь — на одязі, взутті, сумках, футлярах і т. ін.), ЗА́ЩІПКА, ПРЯ́ЖКА, ФІ́БУЛА, ЗА́ЩІБКА рідко, ЗА́СТІЖКА рідко, ЗАПО́НА заст., КЛЯ́МРА (КЛЯ́МБРА) діал. Словник синонімів української мови
  5. застіжка — За́стіжка, -жки, -жці; -жки, -жок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. застіжка — ЗА́СТІЖКА, и, ж., рідко. Те саме, що за́стібка. Окрему групу виробів з кістки і рогу становлять предмети первісного мистецтва — ручний браслет, ..прикраси у вигляді підвісок, застіжки для одягу і т. ін. (Іст. Словник української мови в 11 томах