застіжка
ЗА́СТІЖКА, и, ж., рідко. Те саме, що за́стібка.
Окрему групу виробів з кістки і рогу становлять предмети первісного мистецтва — ручний браслет, ..прикраси у вигляді підвісок, застіжки для одягу і т. ін. (Іст. УРСР, І, 1953, 16);
Сорочка на ньому без застіжки, як у молдаван (Н.-Лев., III, 1956, 268);
Він вправно смикнув замок застіжки й почав діставати з папки якісь папери (Руд., Остання шабля, 1959, 25);
На круглому столику, вкритому важким килимком, лежала розкрита книжка з срібними застіжками (Панч, Гомон. Україна, 1954, 84);
// Стрічка або шнурок для зав’язування комірця сорочки.
Подарую миленькому на застіжку стрічки (Чуб., V, 1874, 194);
Червона стьожка й застіжка були оксамитові (Н.-Лев., І, 1956, 451);
// мн. Петлі, в які просовують стрічку або шнурок для зав’язування комірця сорочки.
В його червона стьожка гарна в застіжках (Номис, 1864, № 11181).
Значення в інших словниках
- застіжка — за́стіжка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- застіжка — -и, ж., рідко. Те саме, що застібка. || Стрічка або шнурок для зав'язування комірця сорочки. || мн. Петлі, в які просовують стрічку або шнурок для зав'язування комірця сорочки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- застіжка — див. запонка, пряжка Словник чужослів Павло Штепа
- застіжка — ЗА́СТІБКА (пристосування для скріплення чого-небудь — на одязі, взутті, сумках, футлярах і т. ін.), ЗА́ЩІПКА, ПРЯ́ЖКА, ФІ́БУЛА, ЗА́ЩІБКА рідко, ЗА́СТІЖКА рідко, ЗАПО́НА заст., КЛЯ́МРА (КЛЯ́МБРА) діал. Словник синонімів української мови
- застіжка — За́стіжка, -жки, -жці; -жки, -жок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- застіжка — Застіжка, -ки ж. Застежка, снурокъ или ленточка для завязыванія воротника рубахи. Чуб. VII. 415. Сим. 182. Гол. Од. 54. Подарую миленькому на застіжку стрічки. Чуб. V. 194. Во мн. ч. застіжки значитъ петли, въ которыя продѣвается застежка. Словник української мови Грінченка