засумувати
Засумува́ти, -му́ю, -єш
гл. Затосковать, загрустить. Старий Таволга часом тяжко, тяжко засумує. К. Орися. (ЗОЮР. II. 200).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засумувати — засумува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- засумувати — див. журитися Словник синонімів Вусика
- засумувати — -ую, -уєш, док., без додатка і за ким – чим. Почати сумувати; зажуритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засумувати — Засумува́ти, -му́ю, -му́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- засумувати — ЗАСУМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., без додатка і за ким — чим. Почати сумувати; зажуритися. Христя одно сиділа, понурившись. — Чого се наша доня засумувала так?... Словник української мови в 11 томах