засуміти
Засумі́ти, -мі́ю, -єш
гл. Опечалиться. Засумів Ірод. Єв. Мт. XIV. 9. Іде сумний, понурий... Дивно так засумів. К. ЦН. 250.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засуміти — засумі́ти дієслово доконаного виду засумувати діал. Орфографічний словник української мови
- засуміти — -ію, -ієш, док., діал. Засумувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засуміти — ЗАСУМІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Засумувати. — Літом одного тихого та гарного дня якось у мене було так тихо на серці.. Тоді я чогось була засуміла (Барв., Опов.., 1902, 380). Словник української мови в 11 томах