засуміти
ЗАСУМІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Засумувати.
— Літом одного тихого та гарного дня якось у мене було так тихо на серці.. Тоді я чогось була засуміла (Барв., Опов.., 1902, 380).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засуміти — засумі́ти дієслово доконаного виду засумувати діал. Орфографічний словник української мови
- засуміти — -ію, -ієш, док., діал. Засумувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засуміти — Засумі́ти, -мі́ю, -єш гл. Опечалиться. Засумів Ірод. Єв. Мт. XIV. 9. Іде сумний, понурий... Дивно так засумів. К. ЦН. 250. Словник української мови Грінченка