1. Словник української мови Грінченка

затаскувати

Затаскувати, -кую, -єш

сов. в. затаска́ти, -ка́ю, -єш, гл.

1) Затаскивать, затащить, куда-нибудь. Собаки десь уже і ягня (зарізане) затаскали. Мнж. 134.

2) = запроторити 2. Тимоху (попа, за кару) затаскали в манастир, та ще й на дев'ять місяців. Св. Л. 300.

3) Занимать, занять притащенными предметами извѣстное мѣсто. Затаскав цареві дровами увесь двір. Мнж. 41.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затаскувати — зата́скувати 1 дієслово недоконаного виду заносити далеко розм. зата́скувати 2 дієслово недоконаного виду робити брудним розм. Орфографічний словник української мови
  2. затаскувати — I -ую, -уєш, недок., затаскати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Заносити кого-, що-небудь далеко або так, що важко знайти, повернути. || Заводити, поміщати куди-небудь. || безос. II -ую, -уєш, недок., затаскати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затаскувати — ВІДНО́СИТИ (несучи, доставляти що-небудь звідкись, кудись, комусь), ЗАНО́СИТИ, ЗАТА́СКУВАТИ розм., ВІДТА́СКУВАТИ розм. рідко. — Док.: віднести́, занести́, затаска́ти, відтаска́ти, відпе́рти фам. відтараба́нити фам. Словник синонімів української мови
  4. затаскувати — ЗАТА́СКУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ЗАТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Заносити кого-, що-небудь далеко або так, що важко знайти, повернути. То-бо я тебе маленьким Затаскав туди [в пущу] від неньки! (Манж., Тв. Словник української мови в 11 томах