1. Словник української мови Грінченка

затасувати

Затасува́ти, -су́ю, -єш

гл.

1) Задѣвать, заложить неизвѣстно куда, забросить, запропастить. Куди се ти віника затасувала?

2) Замять, затереть. Там у волості й затасували моє діло. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затасувати — затасува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. затасувати — -ую, -уєш, док., перех., розм. Покласти, заховати що-небудь так, що важко знайти. || Помістити кого-небудь кудись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затасувати — ЗАТАСУВА́ТИ див. затасо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. затасувати — ЗАТАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.. розм. Покласти, заховати що-небудь так, що важко знайти. [Оксана:] А в мене батько одняли всі гроші, одняли та й затасували кудись… (Кроп., IV, 1959, 313); // Помістити кого-небудь кудись. Словник української мови в 11 томах